попихач — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
кухта — Кухта: кухарчук [16] кухарчук, прислужник на кухні [8] помічник або попихач у кухаря [9] помічник або попихач у куховара [II] прислужник на кухні, кухарчук [1] прислужник у кухні [X] … Толковый украинский словарь
попихачка — и, розм. Жін. до попихач … Український тлумачний словник
поштуркач — а, ч., діал. Попихач … Український тлумачний словник
поштурховисько — а, с., розм. Те саме, що попихач … Український тлумачний словник
челядь — і, ж., збірн. 1) іст. Населення феодальної вотчини у давній Русі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.). 2) іст. Дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. || Люди, які … Український тлумачний словник
прислужник — 1) (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), слуга, поплічник, попихач, побігач, посіпака, підпомагач, поштурховисько, лакей, лаку[и]за, холоп, холуй, раб, пес (перев. зі сл. вірний ,… … Словник синонімів української мови
слуга — 1) (людина для особистих послуг), лакей, камердинер, прислужник, служка, служник, служитель, попихач, послугач; джура (зброєносій козацької старшини в XVI XVIII ст.); козачок (хлопчик лакей у поміщицькому домі часів кріпацтва в Україні); хлопець… … Словник синонімів української мови
поштуркач — іменник чоловічого роду, істота попихач діал … Орфографічний словник української мови